Тема: Стилістично забарвлена лексика :: Струсівський ЗЗСО І-ІІІ ст ім Степана Будного

l8test Uncategorized

Постання Київської держави. Походження писемності. Старослов’янська мова – перша літературна мова Київської Русі.

класифікація функціональних стилів у мовознавчій науці

Зачин (поява оратора, його поведінка, перші слова звернення до слухачів мають створити позитивний образ промовця і спонукати присутніх до слухання виступу). Зачин має заінтригувати (використання етикетних формул, можна почати з парадоксу, дивини). Використовуючи матеріал для довідок, схарактеризуйте завдання та принципи мовної/мовленнєвої підготовки тексту наукової доповіді до виголошення на широкий загал. Проілюструйте прикладами свою відповідь. Вживанню іншомовних запозичень у ролі тер­мінів туризму сприяє як їх міжнародний характер і універсальність, так і те, що цим одиницям «не притаманні лінгвальні й екстралінгвальні асоціа­ції, що заважають виконувати функції терміна загальновживаним словам» [7, сі5]. Запозичені терміни, як правило, входять у національну тер­мінологію «як готові мовні одиниці разом з по­няттями й реаліями, назвами яких вони є» [5, с.

підручники, навчальні посібники, підліткова література, сучасна проза

Вступ покликаний психологічно підготувати слухачів до суті промови і ввести їх у процес сприйняття її змісту (повідомлення теми, перелік і характеристика проблеми; визначення актуальності і суспільної значимості). Серед прикметників в науковому мовленні переважають відносні прикметники (компромісний, аналітичний, концептуальний, експериментальний), що максимально точно вказують на ознаки. Використовуються у наукових творах і аналітичні форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників (більш удалий, менш критичний, найбільш доцільний), рідше синтетичні форми ступенів порівняння. До пасивної лексики належать здебільшого слова спеціально­го вжитку, архаїзми, діалектизми, запозичення, неологізми тощо; 2) словниковий запас у певний період її розвитку, який має відтінок застарілості або новизни (С. Єрмоленко). Роль науки в житті суспільства за останні десятиліття надзвичайно зросла. Вона перетворилася на повноцінний соціальний організм, невід’ємну складову професійної компетентності.

Обмін інформацією між ними є передумовою координування їх злагодженої діяльності. Міжрівневі (ієрархічні) комунікації в організації сприяють формуванню у працівників почуття єдності, спільності інтересів, необхідності скоординованих дій. Метою таких комунікацій є підтримання внутрішньої стабільності організації, керованості процесів, що в ній відбуваються. Навчально-науковий використовується при написанні підручників, посібників та іншої літератури, призначеної для навчальних закладів. Культура мови вимагає обов’язкового дотримання комунікантами мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність, чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, дотримання правил мовленнєвого етикету. Екзистенційно-креативні (позитивна Я-компетенція, нонконформізм (непристосовництво); індивідуальний стиль діяльності). Наступним важливим чинником, що впливає на становлення і розвиток професійної мовної компетенції та є необхідною умовою самореалізації фахівця, є креативність (здатність до творчого розв’язання завдань у будь-якій сфері діяльності і комунікації) особистості.

Реальні факти, явища, події, статистичні дані, результати досліджень, які суперечать тезі, переконливо спростовують її. Спільними з науковою статтею ознаками наукового виступу є інформативність, аргументованість, логіч­ність, лаконічність. Однак, на відміну від статті, це жанр усної мовної комунікації, обмежений часовим проміжком і характеризується безпосереднім контак­том зі слухачем. Плани (щодо, по, в, з) (захоплення злочинців). Вирішити питання (про, по, щодо, із) (застосування прийомів нейтралізації сировини). Відмовити (по, із-за, через, у зв’язку з) (відсутність доказів).

Загальні питання мовознавства

Суть методу полягає в інвентаризації та систематизації мовних одиниць. Цей метод має велике практичне значення, оскільки пов’язує лінгвістику з суспільними потребами. На його основі створено так необхідні описові граматики різних мов і тлумачні, орфографічні, орфоепічні та інші нормативні словники. Із природничих наук мовознавство пов’язане насамперед з фізіологією людини й антропологією.

Ми на карті

У документах, що оформлюються на двох, трьох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок починається з другої і продовжується далі. У випадках друкування тексту документа з одного боку аркуша номери проставляються посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю сторінки. Слово “сторінка” або його скорочення не пишеться, біля цифр не ставляться ніякі позначки. При друкуванні тексту з обох боків аркуша непарні сторінки позначаються в правому верхньому кутку, а парні – у лівому верхньому кутку аркуша. Текст від заголовка пишеться через 1-3 інтервали. Заголовок розміщується посередині рядка або на початку рядка біля лівого поля.

Відновіть текст довідково-рекомендаційної анотації, розташувавши речення за її логікою та узгодивши фрагменти інформації, наведені в лівій та правій колонках. Спрогнозуйте назву анотованого наукового джерела. Анотація як жанр наукової мови. Двочленна структура анотації (бібліографічний опис, текст).

Ділові перемовини – процес поетапного досягнення згоди між партнерами за наявності різних, а інколи й суперечливих інтересів. Велику роль у досягненні результатів під час “мозкового штурму” відіграє лідер. Він має створити відповідну моральну і психологічну атмосферу в групі. Від нього залежить відсутність http://tasindia.org/page-37/ психологічних бар’єрів. Проблемні наради проводяться в невеликому колі спеціалістів або компетентних осіб для того, щоб знайти оптимальне управлінське вирішення обговорюваних питань. Схема вирішення таких питань містить доповідь, запитання до доповіді, обговорення та вироблення загального рішення.

Передача іншомовних прізвищ та географічних назв українською мовою. Основні норми написання іменників і прикладок. Правопис власних назв та скорочених слів. Правопис відмінкових закінчень іменників. Букви и, і, ї, е, є в іменникових суфіксах.